Будинок Шеріл Кроу чудово ілюструє уявлення про ідеальне каліфорнійське житло: її особняк стоїть на вершині пагорба серед пальм і гігантських кактусів, в небі над ним ширяють червонохвості саричі, внизу плескається океан і мерехтить вогнями Лос-Анджелес.
У розпорядженні Шеріл – чотири з половиною гектари землі та три будівлі, по яким можна вивчати історію місцевої архітектури за останні сто п’ятдесят років. Особняк 1926 будівлі в іспанському колоніальному стилі Шеріл Кроу придбала ще в 1997 на гроші від продажу свого першого і дуже успішного альбому Tuesday Night Music Club.
Незабаром після цього поклала око на сусідній бунгало 1909 року. “Я буквально збожеволіла на ньому, – згадує співачка. – Я ж виросла в Міссурі, і у нас там такої архітектури немає”.
Через два роки вона отримала бажане, а на додачу ще й котедж XIX століття, де тепер зупиняються друзі та музиканти її гурту. “Я живу в чудовому місці, де є все, що може запропонувати тобі Каліфорнія. Але справа навіть не в цьому – тут чудова енергетика!” – каже вона.
У 1990-х роках Кроу була на піку популярності, тому часу на облаштування резиденції в неї не було. Вона вирішила перекласти всі турботи на плечі професіоналів, але співпраця якось не вдалася. Дизайнери почали з того, що купили антикварний килим, ціна якого перевищувала весь виділений на ремонт бюджет. І співачка зрозуміла, що їй доведеться покладатися на власні сили.
Перший рік співачка прожила в напівпорожньому будинку, встигла перейнятися його духом, а потім почала потихеньку підкуповувати меблі. Спеціальних знань щодо дизайну у неї не було, так що діяла вона по наїті. Більшість речей Шеріл Кроу знайшла під час гастролей. “У поїздках я намагаюся доглянути щось незвичайне. У мене, наприклад, багато фанатів у Франції, і під час чергового виступу в Парижі я купила на блошиному ринку комплект із восьми клубних крісел. Справжнє ар-деко, при цьому дісталися вони мені за копійки!” – З гордістю розповідає вона.
Згодом у будинку зібралася строката компанія з вінтажних європейських та колоніальних американських меблів, плюс до того – промислові світильники та релігійне начиння з Латинської Америки. “Я колекціонер, дивно, – заявляє Кроу. – Мені подобаються речі, які не вкладаються у рамки, живуть своїм власним життям та змушують включити уяву”.
Над каміном у вітальні красується велосипед XIX століття, який свого часу отримав прізвисько “костолом” за незручність. Мабуть, це нагадування про давній роман із велосипедистом Ленсом Армстронгом. Велосипед, як і багато інших елементів декору, Кроу купила в антикварному магазині Obsolete у містечку Каліфорнії Венеція. Господар цього закладу Рей Азуле вважає її ідеальною клієнткою: “У Шеріл гарне око, і їй подобаються ті ж речі, що й мені,—каже він. – Її стиль дещо сумбурний, проте виглядає свіжо”.
Здібностям Кроу могли б позаздрити професіонали – треба сильно постаратися, щоб за такої любові до екзотики та раритетів не перетворити інтер’єр на кунсткамеру. Обстановка в будинку співачки така ж утихомирююча, як пісні з її останнього альбому Feels Like Home.
“Багато хто вважає мене середньостатистичною американкою, обмеженою та нудною, – каже Шеріл Кроу. – Для цих людей мій дім стане сюрпризом. Сподіваюся, дивлячись нею, вони захочуть познайомитися зі мною ближче”.
